ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРЕПАРАТУ «ОСТЕОБІОС» НА ДИНАМІКУ УТВОРЕННЯ КІСТКОВОЇ МОЗОЛІ
НМАПО ім. П.Л.Шупика кафедра ортопедії і травматології №1 проф. Мовчан О.С.
Дослідження впливу препарату «Остеобіос» на динаміку утворення кісткової мозолі та оцінка його ефективності у профілактиці інволютивних змін кісткової тканини при переломах кісток.
Вступ
Переломи кісток незалежно від локалізації потребують довгих термінів іммобілізації та знедвиження кінцівок, що неодмінно призводить до їх резорбції, сповільнення остеогенезу та зниження їх мінералізації (1,2,5,9). Фактично в кістковій тканині відбуваються зміни, які за своїм розвитком характеризуються, як локальний остеопороз (2,4,6). Саме тому корекція обміну кальцію є необхідним компонентом комплексної терапії посттравматичного періоду хворих з переломами кісток різної локалізації.
Репозиція відламків кісток, незалежно від способів фіксації завжди призводить до порушення статико-динамічної функції кінцівок (3,4,6,7). В результаті в кістках хворих у посттравматичний період настають зміни, які характеризуються розвитком вторинного посттравматичного остеопорозу у вигляді структурно-функціональних та метаболічних порушень кісткової тканини та травмованої кінцівки зокрема. В результаті відбуваються порушення локального кровообігу, який завжди супроводжується функціональною статико-динамічною дисфункцією травмованого сегменту, внаслідок чого маса травмованої кінцівки зменшується, обмін кальцію і фосфору сповільнюється. Після травми відбувається зниження капілярного кровообігу, при цьому в першу чергу страждає структурно-моделююча функція мезенхімальних клітин, остеобластів та багатоядерних остеокластів. Ці клітини, відповідаючи за метаболізм і формування нової кісткової матриці, не можуть виконати в повній мірі свої функції тому, що в цей період потребують підвищеного вмісту кальцію та мінералів в сироватці крові. Не маючи джерел надходження кальцію в організмі вказані клітини починають спустошувати власну кісткову тканину, беручи його з кісток та зубів, що призводить до остеопорозу. Все це сприяє сповільненню утворення кісткової мозолі, незрощенню в місці перелому, та в деяких випадках утворенню псевдоартрозу.
Нещодавно в Україні з’явився новий засіб профілактики і лікування остеопорозу «Остеобіос» (GUNA, Італія). До складу комплексного гомеопатичного препарату входять три мінеральні солі кальцію, комплекс незамінних амінокислот, суісорганні компоненти кісткової тканини та паращитовидної залози, гомеопатично потенційований кальцитонін, які за інформацією виробника позитивно впливають на регуляцію обміну кальцію та синтез кісткової тканини, запобігаючи розвитку остеопорозу.
Мета роботи:
Дослідити клінічну ефективність комплексного біологічного препарату «Оsteobios» (GUNA, Італія. Реєстраційне свідоцтво ЮА(26490101) від 30.03.2010.) при лікуванні переломів кісток різних локалізацій у людей працездатного віку.
Головною метою даного дослідження є вивчення динаміки утворення кісткової мозолі та визначення можливості застосування препарату в профілактиці остеопорозу у хворих з переломами кісток в післяопераційному періоді.
Матеріали і методи:
В клініках, якими курує кафедра ортопедії та травматології №1, проведено спостереження за лікуванням 118 хворих у віці від 18 до 50 років, 96 осіб чоловічої статі та 22 жіночої. Середній термін іммобілізації кінцівок склав 3,4 місяця.
Хворі були розподілені на дві групи. Першу склали 58 хворих, які під час комплексного лікування отримували препарат «Остеобіос» та другу 60 хворих, які лікувались традиційними методами.
По локалізації пацієнти з переломами в першій групі розподілені таким чином: кисті -1, передпліччя -13, плеча – 4, стегна-11 чол., кісток гомілки-24, стопи-7. У 46 хворих виконані оперативні втручання із застосуванням металоостеосинтезу, 12-ти лікування проводилось консервативно, у 11-ти лікування включало скелетний витяг, після якого у 8 осіб проведено іммобілізацію гіпсом та в 3-х операцію металоостеосинтезу.
Друга група складалась із 60 хворих. По локалізації переломів хворі розподілені таким чином: кисті -3, передпліччя -10, плеча – 5, стегна-11 чол., гомілки-23, стопи-8. Про розподіл хворих по локалізації переломів та за статтю можна судити з таблиці №1.
Таблиця 1. Розподіл пацієнтів 2-х груп за локалізацією переломів та статтю
|
Локалізація переломів |
Основна група |
Контрольна група |
|||||
|
всього |
жінки |
чоловіки |
всього |
жінки |
чоловіки |
||
| кисть |
1 |
1 |
– |
3 |
– |
3 |
|
| передпліччя |
13 |
2 |
11 |
10 |
2 |
8 |
|
| плече |
4 |
3 |
1 |
5 |
2 |
3 |
|
| стегно |
9 |
– |
9 |
11 |
2 |
9 |
|
| гомілка |
24 |
3 |
17 |
23 |
2 |
21 |
|
| стопа |
7 |
1 |
6 |
8 |
3 |
5 |
|
| Всього |
58 |
10 |
48 |
60 |
11 |
49 |
|
У 50 хворих виконані оперативні втручання із застосуванням металоостеосинтезу, 10 хворих лікувались консервативно. У 18-ти хворих перед операцією лікування проводилось скелетним витяжінням, після якого у 16 лікування включало операцію металоостеосинтезу та у двох проведено іммобілізацію гіпсом. Після операції більшості хворих виконано гіпсову іммобілізацію травмованої кінцівки із знерухомленням суміжних суглобів.
Таким чином обидві групи хворих за своїми основними показниками: віком, статтю, локалізацією пошкоджень опорно-рухового апарату були однорідними.
Для оцінки стану кісткової тканини з метою спостереження за динамікою утворення кісткової мозолі та діагностики розвитку вторинного остеопорозу в посттравматичний період користувались найбільш доступним і простим методом рентгенологічного обстеження ушкоджених ділянок скелету. При рентгенологічному обстеженні визначали ступінь розмитості малюнку губчастої кістки з вертикальним розташуванням кісткових балок.
В контрольній групі у всіх хворих через 1 місяці після операції спостерігали початкові ознаки розвитку локального остеопорозу, а через 2 місяці – локальний остеопороз І-ІІ ступеня. У жодного хворого в анамнезі не було підґрунтя для розвитку вторинного остеопорозу на фоні хронічних хвороб віку, тривалого прийому стероїдів або інших речовин, які призводять до остеопорозу. У всіх хворих прояви остеопорозу були пов’язані з переломом та тривалими термінами знерухомлення травмованої кінцівки. Дефіцит кісткової тканини в нашому спостереженні не залежав від статі хворих.
Комплексне лікування в обох групах пацієнтів після репозиції та металоостеосинтезу в цілому було стандартним і включало обмеження фізичних навантажень травмованої кінцівки, іммобілізованої в гіпсі. Всім хворим призначалось комплексне лікування антибіотиками 5-7 днів, нестероїдними протизапальними засобами 1-2 дні і знеболюючими. В більш пізні строки, 3-6 тижнів, призначались фізіотерапевтичні процедури (мікрохвильова терапія, магнітотерапія, електрофорез і таке інше). Після зняття іммобілізації, хворі отримували ЛФК, масаж і працювали над відновленням рухів.
У першій (основной) групі хворих, крім стандартного лікування, призначався комплексний гомеопатичний препарат «Остеобіос» (GUNA, Італія), який застосовували у вигляді 10 крапель тричі на день за 30 хвилин до прийому їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Препарат призначали у 1-3 дні перебування хворого в стаціонарі, тобто у доопераційному періоді, і продовжували прийом після операції на протязі 2-3 місяців.
Препарат «Остеобіос» являє собою запатентований комплексний біологічний препарат, до якого входять гомеопатичні мінеральні компоненти: calcium carbonicum, calcium phosphoricum, calcium fluoratum, кожен у своєму складі має потенції D12-D30-D200, які стимулюють обмін усіх складових кісткової тканини, сполукової тканини, еластичних волокон та окістя.
Крім того у складі препарату «Остеобіос» присутній calcitonin D6, який являє собою гормон щитовидної залози, отриманий біохімічним шляхом і з застосуванням гомеопатичних технологій. Цей важливий компонент препарату стимулює функцію остеобластів, регулює обмін кальцитоніну в крові. Його вдало доповнює master aminаcid pattern D3- у складі якого присутній комплекс незамінних амінокислот (L-ізолейцин, L-лейцин, L-лізін, L-метіонін, L-фенілаланін, L-треонін, L-тріптофан, L-валін). Незамінні амінокислоти сприяють формуванню нових колагенових волокон, котрі є нічим іншим, як структурним компонентом кісткової тканини.
Os suis та glandula parathyroidea suis – це дві органні комплексні складові, в потенціях D10-D30-D200, які включені виробниками до складу препарату з метою нейро-ендокринної регуляції метаболізму кісткової тканини , синтезу вітаміну D3 в організмі людини, регуляції всмоктування кальцію у кишковому тракті та реабсорбції його в нирках.
Оцінка найближчих і віддалених результатів застосування препарату «Остеобіос» в комплексній терапії переломів кісток різної локалізації базувалась на наступних показниках, які фіксували у двох групах хворих по візуально-аналоговій шкалі, біохімічних, лабораторних, рентгенологічних дослідженнях. Рівень загального кальцію пацієнтів визначали за методикою Арсеназо-3, яка за реакцією кальцію із специфічним хромогенним агентом діметілсульфоксід, дозволяє знищити іонізацію 0 – крезолфталеїна компонента. В нашому дослідженні використані модифікації цих тестів з відповідними реагентами: о – крезолфталеїн комплексом 0,11 ммоль, 8 – гідроксіхіномин 17,0 ммоль. Буферагент: 2-аміно-2-метіл-1-пропенол 976 ммоль, ціанід калія 2,0 ммоль.
Як відомо рівень Ca у крові в нормі коливається в межах 2-2,75 ммоль/л. Екскреція Ca нирками в нормі від 1,3 до 6,25 ммоль на добу. Лужна фосфатаза для чоловіків 0,9-2,29 ммоль/л., жінок 0,44-2,1 ммоль/л.
Результати та їх обговорення.
Як показали результати клініко-лабораторних досліджень, будь-яких алергічних проявів після прийому препарату не виявлено, не зафіксовано також випадків непереносимості, побічних ефектів або інших ускладнень, які могли бути пов’язані з його прийомом препарату. Крім того клінічні спостереження за хворими не дали підстав для сумнівів у його повній безпеці.
У першій і другій групі хворих через місяць дослідження рівень загального кальцію зберігався у межах норми і складав 2,2±0,07 (у хворих основной групи) та 2,0±0,07ммоль/л (у хворих контрольної групи ) , що відповідає нормі. Через 2 місяці після травми і прийому хворими першої групи препарату «Остеобіос» рівень загального кальцію у сиворотці крові склав 2,48±0,08 ммоль/л. У контрольній групі -1,76±0,09 ммоль/л, що було нижче відповідно першої групи хворих. Екскреція кальцію нирками через 2 місяці після травми у хворих основной групи складала 1,3±0,06 ммоль/л на добу і була повільнішою за відповідний показник групи контролю 4,1±0,03 ммоль/л на добу. Рівень кісткового метаболізму визначався безпосередньо за активністю лужної фосфатази в крові, який у контрольній групі був вищим і склав 1,85±0,12 ммоль/л. через місяць та 2,35±0,12 ммоль/л. через 2 місяці дослідження, що достовірно свідчило про активність резорбтивних процесів у кістковій тканині хворих, які не приймали «Остеобіос». В клінічних умовах це було підтверджено поступовим розвитком остеопорозу, ознаки якого виявлялися на рентгенограмах вже на 20-30 день після оперативних втручань.
З клінічних показників можна також відмітити наявність болю приблизно у 20% хворих, яка виникла раніше ніж в основній групі та сповільнила утворення кісткової мозолі.
У всіх хворих, які приймали препарат «Остеобіос» при рентгенологічному дослідженні, яке виконувалось без гіпсової пов’язки, спостерігалась наявність кісткової мозолі. У жодному випадку у хворих, які приймали препарат «Остеобіос» сповільненої консолідації перелому не зафіксовано. В той же час у контрольній групі серед 60 хворих у 4 спостерігався сповільнений тип консолідації, та ще у 1 пацієнта, з переломом обох кісток гомілки, утворення псевдоартрозу в нижній третині великогомілкової кістки. Крім того у групі хворих, яким проводилось лікування із застосуванням препарату «Остеобіос», під час видалення металевих пластин відмічалась більш щільна кісткова мозоль, та повна відсутність ознак остеопорозу прилеглих кісток. Можна також відмітити, що кісткова мозоль у пацієнтів основної групи була помірно виражена, що можна пояснити запобіганням демінералізації відламків на ранньому етапі лікування і більш раннім терміном утворення кісткової мозолі, таким чином більш якісною стабілізацією місця перелому. При цьому на фоні деякого зниження больового синдрому в ранні терміни відновлювалась функція кінцівки в цілому на 7-10 діб раніше ніж в контрольній групі.
При рентгенологічному дослідженні обох груп хворих нами були співставлені дані клініко-рентгенологічних інтересів. Ці дані свідчать про зниження щільності кісткової тканини у більш ранні терміни в контрольній групі хворих, що спостерігалось у вигляді розмитості малюнку кісток, особливо поперечно розташованих кісткових балок. Всі отримані дані беззаперечно свідчили про зниження щільності кісткової тканини всіх сегментів травмованої кінцівки. Залежності щільності кісток від статі ми не виявили, що можна пояснити відносно молодим віком в обох групах хворих. Дослідження наявності локального і системного остеопорозу кісткової тканини у хворих з переломами показало наявність зростаючого локального остеопорозу у хворих, які не приймали препарат «Остеобіос». Структурно-метаболічні порушення, що спостерігаються у хворих з переломами у післяопераційний період у контрольній групі спостерігались на 30-40 день після травми. В той же час щільність кісткової тканини в основній групі залишалась у цей період практично без змін. Через 2-3 місяці в контрольній групі хворих явища локального остеопорозу все ще чітко зберігались. В той же час хворі основної групи в терміни 2-3 місяці на фоні прийому препарату «Остеобіос» не давали підстав говорити про локальний остеопороз. Таким чином можна констатувати, що тривала іммобілізація кінцівки та відсутність фізичних навантажень у контрольній групі призвела до чіткого локального підвищення резорбції всіх сегментів травмованої кінцівки у людей працездатного віку. Процес ремоделювання кісткової тканини, не дивлячись на неповне фізичне навантаження травмованої кінцівки, у хворих основної групи протікав більш активно, без ознак вираженого остеопорозу.
Як відомо, ремоделювання кісток залежить від діяльності остеобластів, остеокластів та інших клітин мезенхімального ряду. Спираючись на наші дані, можна припустити, що лізосоми та ензими цитоплазми остеокластів під впливом речовин препарату «Остеобіос» втрачають свою здатність до резорбції кісткової тканини. Таким чином відбувається процес ремоделювання кісткового матриксу на оптимальному рівні. Обсяг та інтенсивність відновлення кісткової тканини за рентгенологічними даними була помірною в основній групі хворих, що свідчило на користь необхідності включення до лікування хворих з переломами кісток різних локалізацій комплексних методів із застосуванням препарату «Остеобіос».
Позитивний клінічний ефект застосування препарату спостерігався на протязі всього терміну лікування та реабілітації хворих. Вживання препарату «Остеобіос» призводило до чіткого запобігання розвитку вторинного остеопорозу. Відсутність навіть слабких проявів вторинного остеопорозу протягом усього післяопераційного періоду свідчила на користь препарату «Остеобіос».
Комплексне лікування із застосуванням препарату «Остеобіос» продемонструвало швидку та цілеспрямовану дію на всі ланки утворення нової кісткової тканини при переломах кісток. У цих хворих ніяких побічних реакцій або інших порушень лабораторних та клінічних показників нами не відмічено. Лабораторні дослідження та діагностика нирок, печінки та інших внутрішніх органів засвідчили його повну безпечність. Про основні клініко-лабораторні показники можна судити з таблиці №2.
Таблиця 2. Клініко-лабораторні показники у 2-х груп хворих в динаміці
| Клініко-лабора- торні показники |
Через 1 місяць дослідження |
Через 2 місяці дослідження |
||
|
Основна група |
Контрольна група |
Основна група |
Контрольна група |
|
| Рентгено- логічні |
Кісткова мозоль простежується |
Кісткова мозоль не візіалізується. Ознаки розвитку локального остеопорозу. |
Тінь кісткової мозолі інтенсивна, зерниста, з вогнищами перебудови. |
Тінь кісткової мозолі слабо виражена. Локальный остеопороз 1-2 ступеня. |
| Рівень загального Кальцію |
2,2±0,07 |
2,0±0,07 |
2,48±0,08 |
1,76±0,09 |
| Лужна Фосфотаза крові (ммоль/л) |
1,2±0,11 |
1,85±0,12 |
1,1±0,11 |
2,35±0,12 |
| Екскреція кальцію нирками |
2,1±0,06 |
3,8±0,03 |
1,3±0,06 |
4,1±0,03 |
| Перено- симість |
Добра, без побічних ефектів |
– |
Добра, без побічних ефектів |
– |
Висновки
Препарат «Остеобіос» як біотерапевтичний засіб з успіхом може бути використаний в комплексному лікуванні хворих з переломами кісток різної локалізації .
1. Прийом препарату «Остеобіос» у післяопераційному періоді хворих з переломами кісток різної локалізації сприяє нормалізації щільності кісткової тканини і створює умови повноцінного зрощення кісток.
2. «Остеобіос» поліпшує трофіку кісткової тканини у місці перелому, сприяючи ранньому утворенню кісткової мозолі і може застосовуватись без клінічних обмежень.
3. Результати клініко-лабораторних досліджень з застосуванням препарату «Остеобіос» засвідчили його високу ефективність як засобу профілактики вторинного остеопорозу, який розвивається під час лікування хворих з переломами кісток.
4. Препарат «Остеобіос» є безпечним, ефективним засобом стабілізації фосфорно-кальцієвого обміну у травматологічних хворих з підвищеним ризиком розвитку остеопорозу у післяопераційному періоді.
5. Комплексне лікування з використанням препарату Остеобіос у хворих з переломами кісток сприяє підвищенню рівня загального кальцію та призводить до стабілізації лужної фосфатази в крові.
6. Препарат «Остеобіос» відповідає всім вимогам і рекомендаціям, щодо застосування в клініці як патогномонічний засіб покращення метаболізму кісткової тканини після ортопедичних та травматологічних оперативних втручань.
Література
- 1) Анкін М.Л. Марухно Ю.І, Деркач Р.В «Переваги малоінвазивного остеопорозу при політравмі» 3б.Наукових праць співробітників НМАПО ім.П.Л Шупика – К-2007-вип.16.кн.4-с 193-199
- 2) Бітчук Д.Д. ,Хоменко М.Ф «Статичний і динамічний остеосинтез при лікуванні діафізарних переломів трубчастих кісток» 3б.праць науково практичної конференції присвяченої 75-річчю кафедри травматології і ортопедії та комбустіології ХМАПО-Харків, 2001р-с.173-175
- 3) Білінський П.У «Нові підходи до підвищення стабільності остеосинтезу» наук.пр.співробітників НМАПО ім.П.Л Шупика та клін.лікарні №8 РМО Оболоньського району м.Києва до конф.,присвяченої 10-річчю лікарні №8 .,1998.-с.57.
- 4) Калашніков А. В. «Розлади репаративного остеосинтезу у хворих із переломами довгих трубчастих кісток: діагностика, протезування, лікування, профілактика». Дис.д-ра мед наук 14.01.21- к.,2003,-248с
- 5) Корж Н. А. «Остеопороз, как проблема ортопедов и травматологов». Проблеми остеології- 2001-т4№1-2.с 9-13
- 6) Носонова Є. Л. «Дефицит кальция и витамина D. Остеопороз и остеопатии» 1998-№3.-с.42-47
- 7) Хем А., Комак Д. «Гистология-М. Мир’» 1983-13-с.19-35.
- 8) Abel E.W;SNN G. «Mechanical evolution of a new minimum –contact plate for internal fracture fixation» Orthop.Trauma/-1998/-Vol.12-P/382-386
- 9) Decoster T.A., Heеtders D.B. Downey D.I. еt.al. « Optimizing fone screw pullout force» J.Orthop.Trauma.-1990. Vol.4.-p.169-174.
- 10) Lill C.A., Hesseln J., Schlegel V. et al. «Biomechanical evolution of heoling in non-critical defect in a large animal model osteoporosis» J.Orthop.Res.-2003-vol.21-p.436-842.
- 11) Therapeutic Guide – GUNA METOD 2010, p.214-215 12) E. Riva Sanseverino, P. Castellacci «Preliminary reports on complex homeopathic therapy in patients suffering from post-menopausal osteoporosis» La medicina biologica 1/2005, p. 33-37
